миленька затято бігає підтюпцем, і то вже більше року. придбала собі симпатичний garmin forerunner 375xt та інше причиндалля для додаткової мотивації. готувалася до тутешнього муніципального півмарафону і засмутилася, коли його скасували через covid. час від часу витягує і мене на пробіжку, хоча до цього часу я уникав бігу як чорт ладана!.. тож я починаю потроху «втягуватися» і щонеділи ми біжимо разом 10-12 км навколо тутешнього парку і фотографуємо на ходу як не оленят, то качок чи гусей.

назбиралося трохи коротеньких рецептів для командного рядка linux (найчастіше специфічно для bash).

натрапив, прочитав, злякався… треба спробувати, поки є вільна машина: інтенсивний екстремальний курс адміністрування linux (чи радше задачник) на reddit’івському r/linuxadmin.

інколи здається, що барбекю та гриль — то центральний стрижень американської культури; навіть у переважно франкомовному квебеку будинки та подвір’я без величезного (як на український погляд) гриля виглядають… дивно, а обов’язкова «барбекюшна» експозиція в типовому супермаркеті на кшталт canadian tire, rona чи навіть walmart майже обов’язково налічуватиме десяток-два моделей грилів на будь-який смак та гаманець, від малесеньких «вугільних коробок» за двадцять-тридцять долярів до якихось фантастичних агрегатів під дві тисячі. з відповідним набором аксесуарів, запчастин, газових балонів тощо. совєцька традиція шашликів на травневі свята спаде на думку, як порівняння — але й близько не наближається за розмахом.

взимку придбав на kijiji калькулятор для старшого, щоби, може, вчився з більшим інтересом у школі? на сина не вплинуло майже ніяк, а мене змусило ностальгувати за тими легендарними «електроніками» (мк-61 чи мк-52, кому як поталанило), і подумати, який технологічний оргазм я б отримав від ti-nspire в ті часи…

маю принтер (лазерний brother hl-2040); він був підключений по usb до рутера (d-link dir-835) з прошивкою openwrt і «прозорим» драйвером p910nd; достатньо було на будь-якому комп’ютері в домашній мережі встановити драйвер принтера, вказати ip рутера як адресу мережевого принтера — і можна друкувати.

мені завжди — ну, тобто відколи google з друзяками почав активно (щоби не сказати агресивно) впроваджувати свою двоетапну автентифікацію, — непокоїло питаннячко: а що як я загубив телефон, на який має прийти другий фактор, або ключик u2f, чи токен otp, чи що там ще… загубив, щойно втопив, розбив на друзки, або відібрала гопота в під’їзді, або я забув сплатити і мені відключили мій мобільний номер, або я забув чи не встиг відключити і виїхав на пмж до іншої країни (а там зовсім інші мобільні номери, знаєте)… ну або ще щось із нескінченного переліку життєвих неприємностей?

після нещодавніх випробувань свого домашнього рутера на швидкість, я зрозумів, що хочу собі 802.11ac, щоби витискати більше з каналу 5 ггц в домашній мережі. не те, щоби це було дуже потрібно вже зараз, із підключенням лише 60/10 мбіт/с, але… хочеться.