натрапив, прочитав, злякався… треба спробувати, поки є вільна машина: інтенсивний екстремальний курс адміністрування linux від reddit’а.

інколи здається, що барбекю та гриль — то центральний стрижень американської культури; навіть у переважно франкомовному квебеку будинки та подвір’я без величезного (як на український погляд) гриля виглядають… дивно, а обов’язкова «барбекюшна» експозиція в типовому супермаркеті на кшталт canadian tire, rona чи навіть walmart майже обов’язково налічуватиме десяток-два моделей грилів на будь-який смак та гаманець, від малесеньких «вугільних коробок» за двадцять-тридцять долярів до якихось фантастичних агрегатів під дві тисячі. з відповідним набором аксесуарів, запчастин, газових балонів тощо. совєцька традиція шашликів на травневі свята спаде на думку, як порівняння — але й близько не наближається за розмахом.

взимку придбав на kijiji калькулятор для старшого, щоби, може, вчився з більшим інтересом у школі? на сина не вплинуло майже ніяк, а мене змусило ностальгувати за тими легендарними «електроніками» (мк-61 чи мк-52, кому як поталанило), і подумати, який технологічний оргазм я б отримав від ti-nspire в ті часи…

маю принтер (лазерний brother hl-2040); він був підключений по usb до рутера (d-link dir-835) з прошивкою openwrt і «прозорим» драйвером p910nd; достатньо було на будь-якому комп’ютері в домашній мережі встановити драйвер принтера, вказати ip рутера як адресу мережевого принтера — і можна друкувати.

мені завжди — ну, тобто відколи google з друзяками почав активно (щоби не сказати агресивно) впроваджувати свою двоетапну автентифікацію, — непокоїло питаннячко: а що як я загубив телефон, на який має прийти другий фактор, або ключик u2f, чи токен otp, чи що там ще… загубив, щойно втопив, розбив на друзки, або відібрала гопота в під’їзді, або я забув сплатити і мені відключили мій мобільний номер, або я забув чи не встиг відключити і виїхав на пмж до іншої країни (а там зовсім інші мобільні номери, знаєте)… ну або ще щось із нескінченного переліку життєвих неприємностей?

після нещодавніх випробувань свого домашнього рутера на швидкість, я зрозумів, що хочу собі 802.11ac, щоби витискати більше з каналу 5 ггц в домашній мережі. не те, щоби це було дуже потрібно вже зараз, із підключенням лише 60/10 мбіт/с, але… хочеться.

три роки тому я купував собі рутер, і в довагу отримав два бездротових повторювачі d-link dap-1520. трохи покористувався одним з них, роздаючи гостьовий інтернет за потреби, але переважно ці штуки пилючилися в шафі. аж тут я взявся переналаштувати їх, щоби трохи покращити покриття вдома. ідея була така: попідключати їх до прихованого ssid’у в «швидкому» діапазоні 5 ггц, і роздавати повільніше підключення 2,4 ггц пристроям, яким важкувато самотужки «дострілити» до рутера.

як виглядає робота з дому в сисадміна під час карантину? по-різному… часом це кривава бійня проти сил зла за мир у цілім світі =)