от чому я не можу стриматися, коли під руку трапляється якась «залізяка»? адже ж все маю, нічого більше не треба? але цього разу задурно отримав два маленьких (гаразд, не маленьких, але тоненьких) серверочки dell poweredge r210 другого покоління, і за дуже малі гроші знайшов apc smart-ups 1500.

в квебеку практично немає весни… (ну, або вона зовсім не така, до якої ми звикли в україні): березень по-зимовому холодний і часом сніжний, в квітні ще прохолодно й місцями в тіні ховаються замучені, брудні кучугури снігу; навіть перші дні травня температура вранці може бути +2..7° — а тоді буквально за тиждень настає літо з +23..28° вдень. і, оскільки мрії збулися і родина тепер мешкає в окремому будинку, а не в квартирі, — це час, коли доводиться розплачуватися за комфорт: братися до роботи, і намагатися насолоджуватися процесом…

колись я вже грався в прикрашання командного рядка bash, і результату мені вистачає. але нещодавно я встановлював свіжий реліз manjaro на черговий домашній ноутбук, побачив гарненьке оформлення терміналу і зацікавився. виявилося, що новий manjaro використовує powerline (із темою powerlevel10k та додатковим шрифтом, які мені не потрібні), і його досить просто налаштувати собі для bash/zsh/fish (є непогана, хоч і не вичерпна підказка на readthedocs.io).

мав я собі класнючий хромбокс asus cn60, перепрошитий на mrchromebox (альтернатива штатному біосу), зі встановленим manjaro. ця малесенька нечутна машинка була підключена до телевізора і слугувала для перегляду всього, що відмовлявся програвати куций smart tv від lg.

нещодавно я переробив свій сервер v2 із гіпервізором, відмовившись від розваг із mergerfs/snapraid на користь zfs, але я полінувався занотувати детально процедуру налаштування дзеркала zfs на двох дисках, обмежившись посиланням на сайт проєкту zfs. тепер шкодую — варт було зробити собі підказку, бо рано чи пізно щось поламається, і доведеться пригадувати.

декілька тижнів тому придбав на kijiji задешево гігабітний комутатор cisco/linksys srw2024, бо в шлюза linksys ae8300 лише чотири порти lan — «іграшкам» у стійці робиться тісно. пристрій старенький і відносно простий, але має купу переваг порівняно зі звичайним свічем для дому:

побачив на kijiji задешево таке: hp proliant microserver n40l (p/n 658553-001). не втримався, забрав — маю нову іграшку. коробка порожня, без жодного диска, але з флешки завантажує debian, можна гратися: якщо довести до тями, можна зробити файловий сервер для бекапів та роздачі кіна на телевізори по dlna.

минуло чимало часу, і я награвся із mergerfs/snapraid на заготовці для нового домашнього сервера… нічого доброго з того не вийшло, бо — proxmox. не в тім сенсі, що це щось зле, але тому, що mergerfs та snapraid не є прийнятним рішенням для сховища proxmox; треба робити по-серйозному — отже, zfs. ну, а коли так, то вже й систему ставити на дзеркало zfs із двох дисків?