паперова преса переживе інтернет?

тема цікава, тож цілком закономірно, що вона викликає ланцюжкову реакцію в блогосфері =) кожен з нас (блогерів) схожий на песика, котрий, зачувши гавкіт, не може втриматися і собі долучається до галасу.

продовжу долучатися і я =)

почитайте цікавий відгук станіслава настенка за назвою «паперова преса переживе інтернет». власне, суть точки зору передано тою назвою. треба сказати, що сперечатися з цією думкою (на перший погляд) важко: папір, як більш давній і надійніший (на перший, та й на другий погляд) носій інформації, переживе будь-яку сучасну технологію.

так само, як різьба по каменю переживе папір.

але ж це не означає, що ми мусимо всі читати з каменю? ні. попри всю довговічність і таку привабливу надійність, скрижалям місце в музеї? так.

відчуваєте, де хитрість?

папір (маю на увазі не сам матеріал, а папір як основу для традиційного друку фарбами), нехай і надійний і такий приємний на дотик, але просто не відповідає сучасним потребам до інформаційного джерела!

миттєвий доступ? пошук? архівування? щільність зберігання/фізичний об'єм? можливості автоматизованної обробки? незалежність від географії?

вчитайтеся уважненько в мій попередній допис (якщо не злякаєтеся об'єму): я ніде не кажу, що паперовий друк помер! померли спеціалізовані журнали/газети як носій професійної інформації. і померли не сьогодні, а тоді, коли народився персональний комп'ютер — просто ще довго агонізували =)

але друковане слово як елемент стилю, як казуальна розвага, як «круасан» до кави — житиме ще довго =)

p.s. мобільному телефону аж 60 років, як масовому явищу — десь 30 років. ти, читачу, швидше за все свою першу мобілку взяв до рук 5-10 років тому. а для людей навіть лише 160 років тому, скажімо для іносенто манцетті, ідея «кожному підлітку по персональному мініатюрному телефону» була б просто фантастичною.

значно більш фантастичною, я думаю, ніж для нас — думка про те, що наші нащадки читатимуть електронні книжки вже в дитячих садочках.