соціальна реклама: шлюбний контракт

вранці дорогою в офіс звернув увагу на цікавий білборд з тим, що у нас прийнято називати соціальною рекламою: «важко підняти? ще важче розірвати!»

зразу не зрозумів, про що мова, але мав змогу вчитатися в текст, поки стояв на світлофорі: «підніми питання про шлюбний контракт до одруження».
анекдот. в магазине «барби и кен».
— моя дочка обожает барби. я хотел бы купить ей какой-нибудь набор...
— у нас широчайший выбор. пожалуйста: «барби в деревне», «барби
на гавайях», «барби на горных лыжах», «барби разведенная»...
— а какие цены?
— все по 100 долларов, только «барби разведенная» — 200.
— почему так?
— ну как же, у нее ко всему еще дом кена, машина кена, бассейн кена...

зрозуміло, що бувають ситуації, коли укладена шлюбна угода рятує когось від фінансового банкрутства. але чи рятує від банкрутства романтичного: чи рятує шлюб? в зв'язку з цим я не можу здихатися такої думки:

шлюбний контракт — це підготовка до розлучення.

чому немає такої соціальної реклами? принаймні, вона була б чесна, на мою думку.

питання до одружених і заміжніх: як ви ставитеся до шлюбних контрактів? і окремо те саме питання до неодружених та незаміжніх. чи варто починати шлюбне життя із завчасного розподілу майна, житла, майбутніх дітей? чи сумісні, на вашу думку, необхідний для цього прагматизм — і справжнє кохання?

коротше: конкретно ти будеш укладати шлюбний контракт?

p.s. вибачте за грубість, хамство і маніпулятивні техніки, але... якщо котресь бабисько має гіпертрофований комплекс власної непривабливості, вільно себе почуває у чоловічих позах (див. білборд) і хизується агресивним, не-жіночим кредо «я сильна!» — то контракт, мабуть, показаний клінічно.

я інколи думаю/пишу про фемінізм: