екскурсія до житомира, підготовка до пологів

у п'ятницю брав відгул на роботі — їздили з миленькою до житомира, — тож разом з пост-великоднім понеділком докупи склалося аж чотири вихідніх: сьогодні повернувся до офісу з такими враженнями, наче щонайменше місяць відпочивав десь на якомусь курорті =)

про житомир. їздили на екскурсію до житомирського пологового будинку (обласний центр охорони здоров’я матері і дитини) в рамках підготовки до чергової визначної події в сімейному житті.

чому не київ — хіба тут не вистачає подібних закладів? все просто: попередні наші пологи (в першому київському), хоч і цілком успішні, все-таки залишили в миленької емоційний негатив, головним чином через бездушність, інколи навіть хамство молодшого медперсоналу — та й взагалі ставлення до жінок почасти нагадує фабричний конвейер. цікаво, що наше бажання зробити процес більш природнім та відповідна попередня домовленість із лікарем нічого насправді не змінили.


про житомирський пологовий будинок в тенетах написано багато відгуків, переважно від киян, котрі їздять туди народжувать — ісхоже, що їздять масово. вирішили поїхати, познайомитися з персоналом та переконатися на власні очі, що так справді так добре, як пишуть. прийом таких «єкскурсантів» здійснюється лише в робочі дні з 10:00 до 13:00, тому й довелося вирватися у п'ятницю.

про дорогу з києва на житомир я вже писав, а цього разу було ще цікавіше, бо виїхали ми вже десь по десятій ранку, і в будній день: автівок мало, дорога непогана, погода сонячна й тепла, та й відстань (120 км) якраз така, що не встигаєш змучитися за кермом. коротше кажучи, я по-справжньому насолоджувався дорогою туди й назад (півтори години в одну сторону без порушення швидкісного режиму і з однією 5-хвилинною зупинкою).

сам житомирський охмадит знаходиться на сабурова — довелося проїхати майже через все місто, а воно не таке вже й маленьке, як може видатися киянинові =) їхати доволі просто: майже одразу після в'їзду до житомира проїжджаємо залізничний міст і перед автовокзалом (його видно по праву сторону київської вулиці) направо — далі однією вулицею (вона перейде у проспект миру), нікуди не звертаючи, аж до мосту через кам'янку, і за ним перший лівий поворот — вул. сабурова, і здалеку видно оїхмадит (смугаста жовто-коричнева будівля по лівій стороні проспекту). на мапу таки варто глянути попередньо =)

ми приїхали за попередньою телефонною домовленістю, але без якихось знайомств і «блатів» — нам приділив 5 хвилин головний лікар, а коли ми попрощалися, в приймальні чекала старший акушер, котра зробила для нас справжню екскурсію пологовим відділенням, показала палати і пологові кімнати, докладно розповіла про умови і відповіла на запитання. саме цей цивілізований підхід в першу чергу — а не майже взірцевий стан і вмеблювання палат, — вразив мене найбільше: разючий контраст зі знайомими з дитинства лікарнями та поліклініками, навіть столичними.

миленьку, звісно, дуже цікавив підхід до власне пологів: після народження перчика їй довелося бути в гостях у швеції, і то втрапити якраз в той час, коли припав термін народження доці у сім'ї друзів, тож довідалася чимало цікавого про те, як приймають породіль у шведських пологових будинках. повернулася з наміром народжувати наступне малятко якомога природніше і у більш цивілізованих умовах, ніж зазвичай це робиться на наших диких (таки просто диких) теренах.

і в цім сенсі житомир порадував: якщо нема якихось ускладнень чи патологій, обіцяють природні роди, участь татка вітають (хоча це момент для багатьох спірний) тощо. в деталі не вдаватимуся — варто цікавитися самим, готуючись до події.

ще трошки позитиву для майбутніх мам? в житомирі вітають перебування татка разом з породілею в пологовому будинку: палати, котрі ми бачили («люкс», «напівлюкс»), спеціально пристосовані для проживання батька або якогось родича. частина палат («люкси») мають власний санвузол з душовою кабінкою. всюди, де були і що бачили — доволі охайно і приємно, з акуратним ремонтом не без претензій на префікс «євро-» =) шкода, світлин цього разу не маю, але дещо видно на сайті житомирського охмадиту.

звісно, послуги для киян платні (не знаю, як там з умовами для житомирчан), але мене дуже радує те, що мова про «винагороду» в конвертах навіть не ведеться: ціна офіційна. оцінка розміру — завжди дуже суб'єктивна річ, тож просто вкажу цифри: 4 тис. грн за розмішення в «люксі», 3 тис. грн — «напівлюкс», включно з проживанням родича, 4-разовим харчуванням для породілі, власне пологами тощо.

отже, під час відвідин житомира ми принаймні отримали надію, що все буде так, як хочеться нам, а не огидний «совдепівський» конвейєр. залишається тільки дочекатися терміну (друга половина липня) — і їхати до житомира. принаймні ми вирішили, що народжуватимемо цього разу саме там, а не в києві.