linux mint на нетбуці: перемикання розкладок

на вихідних встановив linux mint на нетбук. коротко: все працює і приємно виглядає, була лише одна проблема з перемиканням мовних розкладок на клавіатурі — наразі вже вирішена (про це далі).

тепер трошки докладніше. донедавна мій нетбук aspire one працював з kubuntu 8.10, я тут багато писав про встановлення і налаштування. тим часом вийшла kubuntu 9.04, і менеджер поновлень запропонував апгрейд — я кілька днів ігнорував, а тоді вирішив спробувати. загалом нова версія стала нормально, але в окремих дрібних нюансах виявилася аж занадто сируватою як на мій смак. покористувавшись кілька днів, я собі надумав щось із тим робити.

варіанти мав два: відновити kubuntu 8.10 (скучно), або спробувать щось нове: наприклад, opensuse, якийсь варіант ubuntu або... піддатися на рекламу юри новоставського і спробувати linux зі смаком м'яти =)

linux mint — доволі зріла операційна система (точніше дистрибутив linux), що базується на ubuntu, але трошечки дбайливіше причесана з усіх боків. актуальна шоста версія (felicia) доступна в кількох варіантах, котрі відрізняються вибором стільничного середовища: gnome (стандартно), kde (вже добряче знайомий за opensuse та kubuntu) та легенький xfce. ну, огляд стільниць чи перелік відмінностей між дистрибутивами я не задумував, не забиратиму хліб у більш досвічених пінгвіноводів — я просто зупинився на версії mint'а з xfce через власні суб'єктивні вподобання.

про встановлення linux mint чудово написав юра новоставський, додавши велику кількість ілюстрацій. процес ідентичний для усіх версій: завантаження iso-образу з офіційного сайту, unetbootin для створення «живої» usb-флешки з інсталяцією, завантаження нетбука з флешки, встановлення... все просто. aspire one вже має 1,5 гб оперативки, тому можна було відмовитися від swap-розділу, і замість нього я залишив окремий розділ для персональної теки /home — усім так раджу, а чому правильно саме так, розповім якось за іншим разом.

система запустилася без жодних проблем, після цього одразу встановив ядро sickboy для aspire one — і отримав цілком робочий нетбук, включаючи wifi, звук, лівий кард-рідер. from freedom came elegance, як стверджує офіційний лозунг — і елегантність тут таки присутня: mint оформлений просто і акуратно, а стільниця xfce дає рівно стільки функціональності, скільки треба від нетбука, без зайвих вимог до обладнання. мені сподобалося.

перемикання мовних розкладок

але одразу виплила ота проблема з перемиканням мовних розкладок, : налаштувати кілька розкладок можна, є навіть аплет для системного лотка, котрий показує активну мову і дозволяє вибрати потрібну, клацаючи мишкою... але на звичне скорочення ctrl+shift або будь-яке інше просто не реагує.

здавалося б, нема біди — робимо поправочку в файлі xorg.conf, як розказує юра одному з дописів? а дзуськи: не вдаватимусь в технічні деталі, але цей спосіб з останніми версіями не працюватиме. проблема актуальна лише для xfce, бо gnome і kde давно мають цілком пристойні інструменти для налаштування локалізації.

як не дивно, вирішується все досить просто, якщо знати хоча б приблизно, як налаштовувати драйвер клавіатури xkbd в linux командою setxkbmap. відкриваємо термінал, і з правами адміністратора створюємо новий скрипт fixkeyboard у теці /usr/bin:
sudo mousepad /urs/bin/fixkeyboard
знадобиться пароль користувача (в mint'і чи ubuntu) або адміністратора (у «дорослих» дитрибутивах). у файл записуємо такий ось текст (див. скріншот), після чого зберігаємо, закриваємо і повертаємось до терміналу:
#!/bin/bash
setxkbmap -option -layout "us,ua(winkeys),ru(winkeys)" -option "grp:ctrl_shift_toggle"

уважно: два рядки. що тут написано? налаштовано три розкладки (стандартна англійська, українська і російська) і спосіб перемикання (ctrl+shift). далі переходимо до теки з новим файлом fixkeyboard і встановлюємо йому права на виконання:
sudo chmod a+x /usr/bin/fixkeyboard
скрипт готовий. можна навіть його випробувати, одразу запустивши в терміналі:
/usr/bin/fixkeyboard
тепер (якщо у системному лотку є аплет з прапорцями) можна перемикати розкладки, натискаючи ctrl+shift. залишилося примусити mint виконувати цей скрипт щоразу при старті системи. це просто: шукаємо програму для налаштування автозапуска в меню (див. скріншот).


додаємо новий пункт, називаємо його Fixkeyboard і в рядок команди пишемо ще раз:
/usr/bin/fixkeyboard
готово. закриваємо, і наступного разу клавіатура нормально переключатиметься між розкладками.

про linux mint ще не раз напишу, бо система загалом справді сподобалась — наразі залишається на нетбуці, а згодом, можливо, і на домашньому пк буде.