нарешті їдемо до житомира!

здається, прийшов нам час народжувати. майже =) ще позавчора вранці миленька зголосилася вже їхать до житомира --- але я тягнув час: рано. вчора вранці те саме: поїхали, мовляв, бо "тягне" живіт. це передвістники, але ранні, і до якихось більш серйозних сигналів можна було відпочивати собі на свіжому повітрі (курси для вагітних батьків --- хороша школа для майбутнього татка).

втім, найголовніше --- то психологічний комфорт миленької, тому ми закинули в автівку вже зібрані й спаковані речі для пологів (п'ять чималих торбочок), неспішно поснідали та й поїхали. ще на пару годин затрималися в києві у справах, а тоді виїхали на житомирську трасу, і трошки більше як за півтори години вже були в пологовом у будинку.


як і слід було чекати, огляд в примальному відділенні виявив, що приїхали ми на початку тренувальних переймів --- тобто коли вони ще слабкі й нерегулярні. таки можна було спокійнісінько лежати в жезлонгах на дачі. але коли вже приїхали заздалегідь, то миленьку прийняли до відділення патологій вагітності: звучить страшно, але в нашому випадку це означало тільки те, що чекати справжніх пологів вона буде в окремій палаті "люкс" вже там, в житомирському пологовому будинку.

щодо палат та цін... "люкс" в житомирській патології --- це окрема одномісна палата з душем, холодильником і телевізором (антена, гхм, кімнатна, про якість не йдеться), раніше це вартувало 80 грн за добу, з липня --- вже 100 грн. загальні палати --- теж доволі охайні, але на кілька роділь, в т.ч. і справді з патологіями, --- теж подорожчали від 30 до 50 грн. за першу добу просять сплатити одразу, решту --- під час виписки в пологове відділення, залежно від того, скільки довелося чекати пологів.

процес "заселення" доволі тривалий(чи це нам так "поталанило"?), головним чином через неспішну, добродушну сонливість персоналу. кілька простих аналізів, кардіограма, бесіда з лікарем --- і старша медсестра провела нас до палати.

кумедний елемент пост-совєцького стаціонару: на реєстрації миленькій видали папірець із переліком дрібнчок, які треба придбати для пацієнтки відділення: цілком очікувані кілька оглядових комплектів, паперові рушники, сміттєві пакети тощо, але на додаток... 10 (!) аркушів паперу А4 =) я збирався спитать медсестру, чи можна увесь цей "піонерський табір" замінити простим грошовим внеском приблизно в розмірі вартості набору (а що, думаєте, без кількох днів таткам є час бігати по магазинах і шукати оті десять аркушів?) --- але вона дуже швидко реабілітувала мою довіру до пологового будинку: мовляв, не переймайтеся цим, бо на ті пару днів, що миленька збиралася затриматися у віділленні, усе необхідне знайдеться.

одразу після поселення ми з миленькою закрили палату на ключик і... поїхали вечеряти в "чумацький шлях". тут ми вже бували, коли приїжджали до житомира знайомитися з пологовим будинком. цього разу нас порадували фантастично смачними дерунами з грибочками (28 грн), великою порцією вареників з картоплею і шкварками (24 грн), а ще живим і навправду магічним українським жіночим вокалом під акомпанемент бандури! тож ось вам незаангажована реклама від задоволеного клієнта: якщо хто проїздить через житомир дорогою з києва до львова чи назад --- в жоднім разі не варто зупинятися на перепочинок біля місцевих "каропляної хати" чи "макдональдса", а краще завернути на котовського, 5 до корчми!

нажаль, у відділенні патології татка не можуть жити разом з майбутніми роділями =( тож попри те, що я у відпустці, довелося о восьмій (вхід до будівлі закривається) прощатися з миленькою і повертатися до києва.