вільні підручники для школи: хіба це можливо?

сьогодні в рідері промайнула до неймовірного хороша новина світового масштабу. котру більшість з вас, блогерів — і я вже мовчу про вітчизняні змі — пропустите як неважливу і нецікаву. і то в кращому випадку, бо в гіршому — вона навіть не втрапить вам на очі.

точніше, не втрапила б =) бо тепер мусите читати далі!

неприбуткова організація ck-12 (пало альто, каліфорнія, сша) має на меті створювати та вільно розповсюджувати електронні підручники для школи.


проект має охопити увесь курс навчання в рамках системи освіти k-12 (тобто 12-річний курс від підготовчих груп в 5-6 років до повної середньої освіти в 17-18 років). вже заразпрямо на титульній сторінці веб-сайту ck-12 можна завантажити принаймні сім підручників у форматі pdf (зрозуміло, англійською мовою). деякі з них мають дивні назви (life science — мабуть, розділ біології?), але більшість зрозумілі й були б затребувані, якби їх перекласти українською (геометрія та тригонометрія, алгебра, хімія та біологія).


на випробу я завантажив підручник з хімії: 966 сторінок (!), зміст вкриває увесь курс середньої школи, від визначення хімії як науки та вчення про атом — до засад органічної хімії. інші з доступних підручників, хоч і не всюди відповідають прийнятим у нас шкільним курсам, але по своєму більш чи менш повні та якісні.

ну гаразд, а чого раптом так галасувати про неймовірно хорошу новину? тим більше, що це й не зовсім новина: проект анонсовано у жовтні 2008 року, і вже в лютому 2009 спільними зусиллями команди з 13-тьох учасників було створено і опубліковано перший електронний підручник flexbook: «фізика 21-го століття»?

головний месидж, на мою думку, в тому, що підручники створюються спільнотою, а задача команди ck-12 — у координації зусиль дописувачів та наданні вільних онлайнових інструментів для спільної роботи. результати роботи публікуються на умовах ліцензії creative commons: attribution - share alike, згідно котрої будь-хто має право розповсюджувати та доповнювати/адаптувати (!) текст за умови збереження посилань на авторів та подальшого розповсюдження похідних робіт на умовах тієї ж ліцензії.

ще раз: підручники вільні. будь-який вчитель може взяти участь в роботі над одним з них, або й просто адаптувати до потреб свого курсу. будь-яка школа може використовувати їх в електронній формі, або завантажити і надрукувати для своєї бібліотеки.

так от... в контексті цієї не-новини мене гніте одна маленька підозра: що в українській науково-освітній галузі не просто в принципі не могла народитися подібна ініціатива, але що навіть вже існуючі вільні підручники... нікому на дідька не здалися: жодне змі про це не напише, жоден педагогічний виш не візьметься за переклад і не долучиться до спільної роботи в цьому проекті, жодна школа не зацікавиться.

українська відповідь на запитання в заголовку лаконічна: ні.