інтимна любов: я і зима...

настає чудова пора! ти наче прокидаєшся о тій самій порі (7:00 для мене), а за вікном... темно! пригадай дитинство: виходиш з будинку і прямуєш до школи — так, наче день вже почався, але довкола ще так темно, тихо і безлюдно.

я завжди, від самого дитинства був зачудований цією загадковою метаморфозою в природі. і хоча любити зиму прийнято за свіжий морозець, за рипучий сніг, білі пейзажі та рум'яні щічки... для мене це все попса, не більше: я завжи найдужче любив зиму таємною, інтимною любов'ю саме за цю загадкову ранкову темряву, жовтогарячі вогні ліхтарів і поодинокі постаті, закутані у свої ще гарячі сни.

тим часом на заході україни вже випав сніг. заздрю львів'янам: у західній столиці україни зараз так гарно!