пандорум… за голівудським шаблоном

наприкінці минулого тижня зачитався цінителевим оглядом чотирьох свіжих фантастичних кінокартин, і вже у вихідні мусив знайти час, щоби подивитися хоча б одну з них (щоправда, «9й округ» раніше бачив — про це за іншим разом).

вибрав «пандорум» (pandorum, 2009).

дивився з оригінальною звуковою доріжкою та субтитрами, як переважно останнім часом і роблю — російський дубляж сприймаю погано, а українського поза кінотеатрами знайти годі, навіть на «ліцензійних» dvd в магазинах часто-густо немає українського звуку. окрім того після перегляду «володаря колець» в оригіналі я зрозумів, що хіба що за винятком окремих унікальних випадків («великий лебовськи», «теркель і халепа», «лови хвилю») — дубляж «не тягне» і лише стає між мною і фільмом.


блиск…

отже, пандорум. початок фільму мене заінтригував. думаю, кожному, хто кохається на фантастиці, і не з чужих слів знає культову, невимовно атмосферну гру «system shock 2» — кожного заінтригував би початок: на борту космічного корабля в кріокамерах прокидаються двоє членів екіпажу, і намагаються зрозуміти, де вони, чому самі, чому не працюють прилади і як дістатися до командного містка, щоб з'ясувати, де знаходиться і куди прямує їхній корабель.

трохи згодом стає зрозуміло, що корабель має колосальні розміри і його вантаж — тисячі заморожених людей і генетичний матеріал для відновлення земної біосфери на новій планеті. всі вони отримали квиток в один кінець, тому що землі більше… немає.

одразу в пам'яті сплили асоціації з «пасинками всесвіту» хайнлайна та чудовою повістю «безпосадочний переліт» (non-stop або starship) браяна олдіса. ну не зав'язка, а подарунок і завзятому режисерові, і спраглим до якісної фантастики глядачам, хіба ні?


…і злидні

проте далі має бути заряд відбірної лайки на адресу сценаристів та режисера. тому що просто взяти і зіпсувати цю історію — це треба вміти. з чим автори фільму блискуче впоралися: в хід пішли шаблонні голівудські потвори з зовнішністю мертв'яків та спритністю чужих, шаблонні персонажі без живої іскри, шаблонні погоні й бійки…

не скажу, що все так погано. окремі моменти заінтригували — приміром, початок, як я вже писав, а також ідея з роздвоєнням особистості одного з персонажів, яка не є очевидною аж поки нам явно не показують розгадку… але все зіпсовано шаблонним голівудом а ля «оселю зла» (resident evil). нецікаво.

на мою думку навіть з точнісінько цим сюжетом можна було б зробити на порядок краще кіно, якби режисер по-іншому показав його нам. або й з цим режисером — якби сценарист знайшовся більш винахідливий. але ні — ці двоє явно зговорилися заздалегідь =(

результат — космічний фільм жахів на один перегляд.

персональна оцінка: 3/5

з іншого, я не шкодую, що переглянув цей фільм — на один вечір свою порцію адреналіну я отримав.

p.s. шукав зображення для ілюстрації… і виявилося, що всі постери якісь малоцікаві й зовсім-зовсім не передають атмосфери чи навіть тематики фільму. це що, була завчасна підказка від дизайнерів? тоді я її не зрозумів вчасно, нажаль.