париж, париж...

гаразд, париж. звісно, міста я не бачив — я тут вперше, ще не пішла друга доба, а вечірньої прогулянки набережною каналу сен мартен та 4-годинної автобусної екскурсії центром з кількома зупинками не вистачить, щоби навіть поверхнево познайомитися — у мене лише склалося враження, що хороший екскурсовод про основні віхи історії парижа міг би розповідати нескінченно.

але людина — така вже істота, що формує якісь враження миттєво.

наразі коротко. заплутане переживо вузьких вуличок в старій частині міста — при цьому значна їх частина мають відділену велосипедну доріжку, та часто — окрему смугу для паркування. дуже багато велосипедів, які вночі прикуті всюди — навіть в досить незвичних місцях (на огорожах пішоходних мостів?) і в цікавих «позах» (див. світлину). середня швидкість руху автівок і велосипедів у центрі мало відрізняється — через вузькі вулиці, насичені світлофорами, переходами тощо. приємна стара архітектура (не скажу, чи вся вона красива в класичному розумінні) — нагадала про львів. де не де серед помпезних пам’яток минулого — жебраки і безпритульні в спальних мішках (прямо на площі), під мішками в якихось закутках, на зупинках автобуса... величезна кількість кав’ярень та ресторанчиків довкола готелю. в макдональдсі приймають платіжні карти (ще не їв там, але парочку вже проходив). мініатюрний номер в готелі — мікромініатюрний =)

ну, поки що вистачить, ще позвітую пізніше зі світлинами.

p.s. так, ейфелеву вежу бачив, але звіддалік. може, завтра буде час та натхнення ще туди навідатися.