я думаю, ми щасливі

вчора ввечері, вже вдома після роботи, я розвалився на ліжку, по мені повзала, щасливо посміхаючись, міля, поруч тулився тимофійко… біля нас присіла миленька, ми якийсь час обговорювали плани щодо школи (тимкові восени буде майже сім).
мила: слухай.
я: гм?
мила: у нас двоє дітей.
пауза. ми перезирнулися і… посміхнулись одне одному: нас обох на якусь мить огорнуло дивне відчуття… абсолютного зачудування цим неймовірним фактом.

я думаю, ми щасливі.