білорусь крапка by

(гостьовий допис: цінитель, автор блогу двері в кіно)

•••

Білорусь крапка by

В повсякденному житті частенько зустрічаюсь з одним оригінальним фактом. Оригінальний він тому, що абсолютно різні люди, коли мова заходить про життя в нашій державі полюбляють ввернути щось на зразок «…та що в нас за країна, от навіть в сусідній Білорусі люди живуть значно краще…» Особисто я, поняття не маю як живуть наші сусіди — сам там не був, знайомих звідти немає, і навіть банальні цифри з тієї ж Вікіпедії порівнювати не намагався. Але якщо хтось з таким полум'яним блиском намагається довести, що «всюди краще де нас нема», то, хотілося б сподіватись, що в нього для цього є принаймні солідна доказова база. В будь-якому випадку поговорити сьогодні хотілося б не про порівняння життя сусідніх держав, а про дещо інші речі — білоруський інтернет та білоруську мову.

Наштовхнув мене на цю тему прослуханий подкаст «Рунетології», де гостем в ефірі виступив господар найпопулярнішого сайту байнета tut.by — Юрій Зіссер. Ряд фактів почутих там, а також годинка-друга проведена в компанії з Гуглом висвітили досить нетривіальну картину. Власне цією інформацією і хотілося б поділитись.

Нечасто побачиш країну, в якої чи не половина всього національного інтернету зосереджена на одному (!) сайті. В Білорусі живе приблизно 9,6 мільйона чоловік. Близько 3,2 з них користується інтернетом (це, звичайно, не означає, що кожного дня в мережі 3 мільйона білорусів, мова йде про ВСЮ аудиторію). Половина байнета — це сайт tut.by (до 400 000 відвідувачів на добу). Портал без сумніву успішний — хлопці використовують пошуковий двигунець Яндекса і поштовий двигунець Gmail, намагаються зробити акцент на створенні місцевих новин і навіть запускають свій відеоефір. Серед інших популярних сайтів наших сусідів можна виділити onliner.by (біржа купи-продай), www.kosht.com (комп'ютерний сайт) та «Автомалиновку» (www.av.by — сайт про автомобілі, причина популярності аналогічна популярності німецького mobile.de на наших теренах, тобто тобто люди шукають як би придбати чотирьохколісного коня трохи дешевше). На цьому можна сказати серйозний байнет закінчується... Як?! І все! А куди ж прямує решта білоруської аудиторії?

Елементарно — в рунет. З рунетом байнет конкурувати просто не може, більше того доводиться чути думки, що байнет — це рунет 7-8 річної давності.

Ще один факт — 94% відсотка трафіка в Білорусі є зарубіжним (в основному через медіа контент, але тим не менш).

У чому ж причини? Першу причину озвучив в своєму інтерв'ю Зіссер. Інтернет — це гроші від реклами. Рекламу в інтернеті (AdWords і т.д.) найчастіше розміщують представники малого та середнього бізнесу. Бізнесу, якого (сюрприз!) в Білорусі практично немає, оскільки там більше 70% виробництва знаходиться в руках держави.

А тепер про другу причину. Основну на мій погляд. Ви знаєте скільки відсотків білорусів постійно використовують свою рідну мову? За даними розміщеними у Вікіпедії — 6%. Я напишу прописом — ШІСТЬ відсотків! Документообіг там на російській, президент звертається до громадян виключно російською, тираж російськомовної преси значно перевищує видання білоруською мовою. А знаєте скільки відсотків відвідувачів сайту tut.by використовують білоруську мову для інтерфейсу? Рівно півтора відсотка.

Наведу ще такий факт, запозичений з одного українського блога, що ведеться російською мовою. В ньому пара любителів автостопу з Білорусі розповідає про певні національні особливості життя у власній країні. Так ось, за їхніми словами, якщо ти спілкуєшся виключно білоруською, то на тебе дивляться або як на затятого націоналіста, або як на жителя глухого села.

Як це все пов'язано з байнетом? Все просто. Без мовного поділу, байнет перетворюється на той же рунет, тільки бідніший, обмеженіший і слабший. Для чого білорусу йти на білоруські сайти, якщо ту ж інформацію можна без проблем знайти на російському сайті?

Закінчуючи матеріал, хочеться висловити надію, що українська мережа інтернет в таке «процвітання» не потрапить ніколи...


P.S. Звичайно ж, оптимально було б дізнатись думку самих білоруських інтернетчиків. Бо як не крути, цей нарис скоріше можна назвати «байнет очима українця», а не «байнет, яким він є насправді». Саме з цією метою я підписався на кілька найвідоміших блогів байнету (все тою ж російською мовою, до речі) зі сподіванням поступово дізнатись про Білорусь та байнет дещо більше.

•••

[tivasyk] зізнаюся: цінитель трохи здивував мене, звернувшись із пропозицією опублікувати цей вже готовий допис як гостьовий… я переглянув текст — і вирішив, що матиму за честь, якщо він з’явиться у моєму блозі. тим більше, що він наче продовжує мої роздуми про мовні кордони в інтернеті: «інтернет не визнає географії».