добро, що базується на страхові покарання

пройшли чергові релігійні свята, протягом яких знову — як і кожного попереднього року, — задумався про те, що таке релігія… всі оті «христос воскрес! — воїстину воскрес» ×3 рази якось підштовхують до роздумів.

от що таке релігія для тебе? зауваж — я не питаю (поки що) про віру.

можливо, релігія відіграла позитивну роль в історії людства… але навряд чи саме ту роль, про яку подумає пересічна релігійна людина: втамування інстинктів та облагородження людства. чи благородний лев у цирку, котрого привчили, що проявляти агресію — це боляче? чи здатні приховування інстинктів, маскування агресії та ритуалізація доброчинства народити нову, інтелігентну людину?

хіба може зробити когось добрішим дисципліна, котра базується на страхові покарання?

думаю, що релігія може лише плодити латентних неротиків з купою прихованих проблем. а добрішим людство роблять цивілізація і соціалізація, як би банально це не звучало — тобто відсутність необхідності та й можливості проявляти агресію (освіта й інтелігенстність — похідні).

p.s. так, і мене непокоїть це пристрастне зображення пекельних тортур в середньовічному «мистецтві»…