rolling stones… і завершення дорожніх нотаток: вадстена — гданськ — люблін — київ

зараз буде остання порція дорожніх нотаток, і вже тоді зможу просто розповісти про особисті враження від мандрівки до скандінавії.

та для початку — ліричний відступ. виїжджаючи, я записав майже повну збірку tunguska на cd в автівку, гадаючи собі, що ось якраз музика в дорогу… майже одразу виявилося, що чиск з незрозумілих причин не читається в автомагнітолі. довелося слухати єдине, що залишилося в автівці — стару збірку drum'n'bass, котра а) надто агресивна і одноманітна і б) одразу, з перших хвилин набридла. проте з нею проїхали близько 3 тис. км — і аж вже на зворотньому шляху, пройшовши польсько-український кордон і заїхавши на першу українську заправку, ми випадково у стійці шансона побачили mp3-збірку rolling stones… я підсвідомо уникаю такої класики, але миленька загорілася, і ми придбали цей диск (37 грн).


вибачайте мене, фанати цього гурту, проте… не читайте далі, пропустіть один абзац, бо…

…не даремно, ой не даремно називають це класикою. слухати це неможливо… молоді роулінги — нагадали пискляві студентські гурти з іхніми першими спробами видобути музику з консервних бляшанок, настільки ж пристрастними, наскільки какофонічними… пізні роулінги — краще звучать, але такі ж імпотентні та старпердівсько-ностальгічні, як і більшість їхніх ровесників, яких мені довелося, нажаль, послухати. вся їхня «класичність» в тому, що зі 100 треків може три чи чотири ще до цього часу впізнаються на радіо, попри відсутність вираженої мелодики, виключно завдяки характерним текстам? в смітник.

гаразд, повернуся до нотаток. кілометраж — від виїзду з києва, включно з переїздами тощо.

30.07, 12:00 за києвом (2450 км)

кілометраж приблизний, на згадку. сьогодні о 18:00 (локальний час) відпливає наш пором з нюнесхамна, не пізніше 16:00 треба бути в офісі polferries, забрати квитки. з вадстени до нюнесхамна — близько 300 км, виїхати запланував об 11:00, але не пізніше 12-ї… 300 км шведськими дорогами — це три години, але в дорозі всяке буває, не люблю ризикувати.

30.07, 18:00 за києвом (2716 км)

чекаємо в невеличкій (порівняно з гданськом) черзі на рампу до порому, посадка вже йде. я мушу завжди приїхати заздалегідь — але цього разу миленька наполягла, і ми, вже забравши посадочні талони, поїхали в місто видивлятися взуттєву крамницю, щоби придбати крокси (пізніше про цей шведський феномен)… через що довелося мені трохи понервувати. але все встигли — і капці придбати, і в чергу на посадку вчасно стати.

31.07, 14:01 за києвом (2716 км)

сидимо в машині всередині порому, чекаємо поки звільниться рампа на виїзд.

01.08, 10:45 за києвом (3222 км)

невеличкий готель «млин» в любліні — переночували тут (170 злотих за двомісний номер, дорогувато). вчора за 12 годин після «висадки» з порому зробили близько 500 км, що є свого роду подвигом — я починаю ненавидіти польські дороги з обмеженнями 50—70 км/год щодва кілометри.

тепер вирушатимемо на кордон, пункт перетину зосін/устилуг. але спершу треба десь поснідати.

01.08, 11:40 за києвом (3283 км)

проїхали може 60 км від любліна — мусіли спинитися на сніданок, бо з готелю виїхали не ївши. сидимо в корчмі «у фела» обіч траси на переїзд. мілєчка заприятелювала з офіціанткою, приємною полькою середнього віку, коли учора обідали в остроді — так само швидко познайомилася з якоюсь відвідувачкою за сусіднім столиком… малеча взагалі доже привітна і контактна.

до переїзду лишається якась сотня кілометрів. пообідаємо — поїдемо, це остання зупинка перед кордоном.

01.08, 20:40 за києвом (3718 км)

в житомирі! останню зупинку з невеликим відпочинком робили ще на заправці lukoil в устилузі, одразу після переїзду на кордоні. після того — лише невеличкі 5-хвилинні зупинки. всі помучилися, і попри те, що «у фела» ми нажерлися так, що заледве повилазили з-за столу — вже треба було і попоїсти, діток погодувати. тож не поїхали житомирською окружною, а завернули в корчму «чумацький шлях», знайому нам ще з попереднього року. та й нагода є, можна сказати — 28-го липня святкували рік від народження мілєчки, і спогади про цю подію в нас пов’язані з житомиром і «чумацьким шляхом».

замовляємо, звісно ж, деруни =)

01.08, 23:10 за києвом (3850 км)

нарешті — вдома! і чудо — «воля» не відключила інтернет =) тепер будуть звіти.

вдалий таймінг: складну частину дороги від кордону до житомира ми проїхали ще при світлі дня, а після житомира вже їхали широкою трасою: дві смуги в одну сторону і переважно обмеження 110 км/год, тож можна було гнати.