інтимність справжньої дружби

таки не крапкою був попередній допис в тему про дружбу. прочитав iris’ові сумування за померлою дружбою, і подумалося…

…що дружба — насправді — живе лише доти, допоки зберігається певна інтимність стосунків. це справедливо як для дружби між чоловіком та жінкою — так і між чоловіком і чоловіком, жінкою і жінкою тощо, лише інтимність в кожному випадку трішки інша.

якщо ж інтимності немає — не було, або згасла — рано чи пізно і від дружби лишиться лише спогад, навіть якщо формально продовжувати «підтримувати стосунки». тож чи варто шкодувати?

p.s. от власне тому я не вірю в дружбу між чоловіком і жінкою: або це більше ніж дружба — або лише «пустий каркас».