маленькі життєві неприємності

днями якась зараза поцупила двірники з автівки — прямо у дворі багато поверхівки, вночі. я не надто засмутився: хоча і купував щітки відносно нещодавно, якраз перед від’їздом до швеції, на заміну зношеним штатним, але це були недорогі рамки з «ашану», які вартували мені щось близько 65 гривень пара.

поїхав до «епіцентру» і придбав нові, безрамкові — легесенькі, зі зручними замками, і теж недорогі. тепер знімаю їх на ніч і ставлю під лобове: нехай злодії любуються. звісно, не так складно розбити шибку в дверцятах і забрати — але сподіваюся, що навіть безбашені бомжі так не ризикуватимуть заради макс. півсотні гривень, які можна виручити за зняті двірники.

…а от заради талонів техогляду — схоже що ризикуватимуть. пильнуйте, бо зараз у києві саме так крадуть талони. у центрі.

після тієї ж поїздки європами звик їздити завжди зі включеним ближнім. і що б ви думали? знову-таки днями їхали з тимком увечері з центру додому, і я випадково забув увімкнути фари. ясна справа, за законом бутерброду мене зупинив той перманентний патруль, що стоїть на початку пр. шевченка, біля леніна. я з хлопцями не сперечався, все правильно: порушив — маєш квитанцію =) принаймні розмовляли ввічливо і українською, що вже позитив у порівнянні з одесою.

отакі маленькі життєві неприємності.