хто нішу годує — той її й «танцює»

наприкінці січня gfk провела невелике (вибірка — одна тисяча громадян україни) опитування, результатом котрого став приблизно ось такий висновок:
цитата. 21% українців проголосували б проти всіх, якби парламентські вибори відбулися наступної неділі […] це свідчить про існування величезної ніші для нових політичних гравців у перспективі майбутніх парламентських виборів (читати повністю)
ну, результат закономірний, і мова не про нього. а про цікавий вибір термінології. ніша. з куцої статті в українській вікіпедії не є очевидним, що либонь найчастіше сьогодні це слово вживають стосовно ніш ринкових, тож найсильніша асоціація — можливість заробити, запропонувавши ринкові продукт, трішки відмінний від найближчих конкурентів за тим чи тим параметром…

новий, «трішки відмінний» продукт — це брендування, позиціонування, реклама, власне товар на полицях… але найперше — гроші. і те, кому належать гроші, як правило сильно впливає на все. на якість товару, вибір рекламних інструментів, націнки в каналі… на все.

…і зокрема на те, в чию кишеню крапає «баблос», відбиваючи початкові інвестиції.

має бути очевидно, до чого я веду. гроші, достатні для реалізації чергового політичного проекту у «величезній ніші», в державі наразі є в небагатьох руках. звідси можна робити висновок про новизну «нових» політичних облич, котрі ми, без сумніву, маємо скоро побачити на телевізійних обріях.