екстравагантність

чудова цитата з твітера:
цитата. расхожесть мнения о том, что гению позволено быть мудаком, приводит к тому, что многих мудаков считают гениями по определению (звідси)
чому погляд зачепився? буквально днями на занятті з французської в рамках поточної теми спілкувалися про стилі одягу, і в обговоренні досить часто звучало слово créatif (творчий)… я був, певно, чимось роздратований, бо не стримав репліку про те, що креативність — зовсім не те саме, що ексцентричність, екстравагантність чи навіть епатажність.

так, творчість може бути ексцентричною, навіть екстравагантною. але далеко не завжди — та озирніться! не так вже й часто! — за ексцентричністю та екстравагантністю справді є творчий процес.

але то байдуже, бо так завжди. до чого ж я веду… останнім часом дуже дратуюся, коли люди недбало граються словами, спотворюючи — досить часто навмисно, і практично повсякчас ненавмисно, — інформаційний смисл повідомлення в призмі свого неуцтва і на користь емоційної складової. 

перше правило поп-культури у вік тотального ентертеінменту:
 
емоція вартісніша за інформацію

в результаті — потреби у новинах немає. нехай хоч аварії, хоч катастрофи — аби цікаво виглядало на телеекрані і видбирало дух!