про коржики

просто подумалося… уявімо собі, що ми печемо смачні коржики, пакуємо їх у красиві кольорові торбочки, пропонуємо перехожим за якісь там гроші, — і з того заробітку собі живемо.

коли це одного дня на нашій вулиці з’являються якісь хіппі, і також беруться пекти свої коржики. можливо, не такі смачні, як наші, та ще й без гарної упаковки.

але ці хіппі роздають їх безкоштовно усякому голодному.

звісно, всі люди різні: хтось любить, щоби коржики були в гарних торбочках, інший звик до знайомого смаку, комусь саме до нашого кіоску ближче йти, а дехто просто ще не знає про те, що шара поруч =) але ми мусимо мислити стратегічно: наші заробітки зменшуються, і зменшуватимуться надалі в перспективі, якщо не вжити якихось заходів.

отже: що робити? чи треба намагатися зрозуміти, яка мотивація рухає цими хіппі? пробувати конкурувати з ними в рамках законів конкуренції — реклама, промоції, вдосконалення продукту тощо — чи, може, задіяти чорний піар, можливо навіть вдатися до насильства?

і взагалі: чи визнавати за цими хіппі моральне право руйнувати наш маленький бізнес, роздаючи безкоштовно щось таке, у що ми самі вкладаємо працю і за що хочемо винагороди?

що скажете?