клієнт все оплатить!

| негатив, порнографія

цитую з 48-го числа «weekly.ua» (ст.9):
цитата. «парламент франції ухвалив декларацію по боротьбі з проституцією. депутати мають намір змінити з наступного року чинне законодавство і ввести кримінальну відповідальність для споживачів сексуальних послуг. повії зможуть працювати безкарно, а їхнім клієнтам буде загрожувати штраф розміром 3 тис. євро або до шести місяців позбавлення волі. аналогічний закон діє в швеції. на відміну від цих країн в німеччині проституція легалізована»
з приводу чого маю кілька питань і думок.

перше. якого біса сайт weekly.ua — російськомовний, тоді як часопис — українською? і чому на сайті не виклали процитовану публікацію? результат: банан вам з двома персиками, панове, а не лінк.

друге. тепер серйозно. найцікавіше в цитаті підкреслив. питання: що стримуватиме дівчат від того, щоб, отримавши гроші, зателефонувати за спеціальним «номером довіри» і повідомити про контакт? їй — нічого (або невеликий відсоток від тих 3 тис. євро), поліцаєві — покращення статистики, державі — прибуток… клієнт все оплатить. або піде у відсидку з усіма наслідками. ну і суспільство, звісно, у виграші за рахунок піднесення моралі.

когось все це мені нагадує

довідка з вікіпедії. в україні наразі проституція не є кримінальним злочином — лише адміністративним (навіщо?) водноча сутенерство та торгівля людьми — кримінальні злочини.

так от, це дивно. враховуючи, що навіть доступ до сайтів «потенційно еротичного вмісту» можна цілком законно закривати (і під це визначення потрапляє буквально що завгодно), вже мовчу про одверту порнографію. тож я майже певен, що українські борці за суспільну мораль рано чи пізно спробують впровадити передовий досвід французьких колег.

третє. не менш серйозно. я вже колись задавав це питання стосовно порнографії, а тепер піду далі й запитаю: а кому і чим заважає проституція?!

поясню. не скажу, що знаюся на психології та соціальних передумовах цього явища, але… припустімо, є певна, (переконаний) невелика кількість жінок, що добровільно і залюбки віддаються, за гроші чи інакше; щодо таких скажу, що вважаю це їхнім правом: природа дала їм тіло, і допоки їхні дії не шкодять іншим, і є попит — на здоров’я…

…але решта, більшість, продаються ж не від хорошого життя? непросте дитинство, брак доступних можливостей для заробітку й утримання родини, обман і примус. чи справді прийнятий французами підхід дозволить вирішити соціальні проблеми, а не лише порубати в шмаття кілька вітряків і поповнити державну казну?