про вівсянку

у дитинстві не любив, — ненавидів! — вівсяну кашу. потім я зрозумів, чому — у 18 років отримавши невеличку посилку зі сполучених штатів, в котрій, для різноманіття, були пара пакетів вівсянки швидкого приготування. без слизу і огидних лушпайок з вівсяного зерна. вона була смачна.

так от, далі реклама: вівсянка «brüggen», що на світлині — ймовірно, найдоступніше з того, що є в київських крамницях, і що можу їсти, із задоволенням. зустрічав два різновиди, «м’яка» і «біла» — різниця між котрими існує, ймовірно, лише в уяві маркетологів. пакети по 500 гр сьогодні коштують від 9,51 грн («ашан») до 14–15 грн в найближчому міні-маркеті.

p.s. риторичне питання до совкодрочерів: невже так важко було бодай вівсянку нормальну виготовити?