треба вчитися

ще про фотографію? прошу… ось у цього чувачидла* (xenoir) можна тихенько вчитися композиції… я не знаю, як він це робить — піднімає камеру і «стріляє» те, що бачить, чи розмірковує над кожним кадром? — але результат створює враження легкої, невимушеної зйомки… в якій неможливо нічого ані перекадрувати краще, ані виграти зміною точки зйомки. особливо це стало помітно після того, як він відклав плівкову камеру і клацає в цифрі. наче якась магія: кожен, навіть найбанальніший на перший погляд кадр приваблює компоновкою.

ось ще інший аматор* (alex nedoviziy), у фотощоденник до котрого ходжу регулярно за черговою порцією депресняка з приводу власних потуг… його надихають, як я розумію, переважно пейзажі, але як же ж він їх знімає! звісно, ефект незвичного місця теж присутній — мандруючи францією, я також наклацав чимало кадрів*, які сьогодні можу розглядати принаймні без відрази, але…

але треба вчитися.