не примастив масло як слід!

| життя, кумедне, діти

мілєчці шість років, майже. дуже доросла.

одного дня вранці на сніданок намастив їй пасочку маслом. маселко холодне, щойно з холодильника. міля пита дуже серйозно:

— хто робив бутерброд?
— ?
— ти не примазав масло!

хз чому, але оте «примазав» водночас і логічне, і смішне. типовий приклад дитячого словоутворення — точно, лаконічно, кумедно.

за іншим разом вибираємо, чим поснідати:

— кицю моя, ти їстимеш голубчика?
— ні, бо ви не вмієте знімати з нього шкурку!

врешті-решт впоралася сама з тією «шкіркою».

тимошко вже не смішить дотепами…у свої 11 вже може сказати мамі «атвалі» — таке от росте щось, чи то нечемне, чи то пригнічене і вимагає свободи, але водночас відмовляючись від будь-якої відповідальности. але ж і розумне, і добре, і щире водночас…

найменшому рік і три, він зараз найкумедніший, звізсно, навіть попри те, що говорить лише «тата» і «дікідік».