телевізор: тортури вибору

я розбалуваний. дуже довго я жив собі без телевізора, а тоді взяв та й придбав 47 дюймів, трошки погугливши. і, як тепер виявилося, втрапив на дуже хорошу модель, яка мала все: якісну картинку завдяки фоновій підсвітці із зональним затемненням, домашнє 3d з пасивними окулярами, wifi, купу роз'ємів, webos, і все це — за доволі помірні гроші.

аж ось взявся вибрати собі телевізор тепер вже в канаді. що сказати… щось подібне — дві тисячі долярів. 3d як клас майже відсутнє на ринку — і я не розумію, чому, адже попри відносно невелику кількість фільмів, переглядати тривимірне кіно вдома значно цікавіше, ніж дивитися пласку картинку. переважна кількість пропозицій — 4k, хоча такий канал в інтернет, щоби переглядати стріми в подібній якості з тенет, в канаді сам собою коштує дурних грошей, плюс доплата за безліміт?

коротше кажучи, я не розумію, що робиться на цім ринку. припустімо, відмовлюся від 3d наразі. тоді постає кілька питаннь:
  • переплатити за smart tv з wifi, чи придбати телевізор без «розумних» функцій і підключити до raspberry pi з osmc?
  • якщо smart tv — то webos від lg, чи android від sony?
знайшов цікавий сайт з вельми детальними посерійними оглядами телевізорів різних виробнибків: rtings.com/tv, зачитався… наразі лише дві моделі справді подобаються:
  • 50-дюймова версія lg uh5500 (практично всі плюси мого попереднього телевізора мінус зональне затемнення та 3d приблизно за 950 cad);
  • 55-дюймова модель серії lg uh8500 (всі переваги мого попереднього телевізора плюс додатковий usb 3.0, за 1'980 cad).
треба думати.