у мене завелися vagrant’и

нам не показували vagrant в коледжі, навіть не згадували, а даремно: виявилося, що це досить зручний спосіб автоматизації розгортання інфраструктури — зокрема, в моєму випадку, якогось тестового середовища для вивчення ansible.

простий рецепт подано в «ansible up and running», щойно випробував на windows — завелося з пів оберта, і за кілька хвилин мав тестову віртуальну машину з ubuntu, не довелося навіть завантажувать дистрибутив (точніше, vagrant робить це сам).

отже, собі на згадку…

підготовка

завантажити та встановити virtualbox та vagrant для windows.

віртуальна машина

в powershell:

mkdir C:\Playbooks
cd C:\Playbooks
vagrant init ubuntu/trusty64
vagrant up


все далі робимо в теці C:\Playbooks (ну, або де там робили vagrant init...)

доступ ssh

перевірка доступу з vagrant:

vagrant ssh

якщо працює — нотуємо адресу ip (127.0.0.1), порт (2222), користувача (vagrant) і розташування файлу ключа ssh (private_key):

vagrant ssh-config

і перевіряємо прямий доступ:

ssh vagrant@127.0.0.1 -p 2222 -i .\.vagrant\machines\default\virtualbox\private_key

читаю далі.

p.s. чудові покрокові інструкції для запуску простої віртуалки з vagrant — у блозі shanemcd.org.