придбав модем від київстара для нетбука

| інтернет, комп'ютери, товари

тиждень тому я став власником двох 3g-модемів київстар.

ні, не отримав у подарунок від огілві, як декотрі вкраїнські блогери — просто пішов у найближчий магазин з точкою обслуговування клієнтів київстару, показав пальцем на вітрину, і виклав 199 грн за кожен "свисток". 398 грн за пару. на той момент це було приблизно 23 долари за модем — по-моєму, непогано. особливо якщо врахувати, що ціни на usb-3g-модеми на hotline.ua починаються приблизно від 70-80 доларів.


в комплекті з цими модеми мені продали пару sim-карт… для доступу до тенет через gprs/edge — набір «мобільний інтернет»! можна сміятися чи обурюватися, проте «київстар» справді продає 3g-модеми в комплекті з 2g-сімками. за словами продавця, передплачені комплекти з 3g-сімками також існують «в природі», проте я їх не знайшов.

отже, що є в комплекті?


  • власне модем — zte mf100 (доволі свіжа модель), залочений під київстарівські sim-карти;
  • usb-кабель «тато-мама» на випадок, якщо usb-роз'єм в пк розташований так, що сам модем не запхаєш;
  • sim-карта 2g, послуга «мобільний інтернет», на балансі 0 грн, бонусом 10 мб трафіка...
  • ...і пластикова картка з номером телефону, pin'ами та puk'ами;
  • інструкція з підключення модема та використання програми для встановлення зв'язку (windows/macos);
  • гарантійний талон;
  • пластикова книжка-коробка для всього цього щастя.
одразу скажу, що один з цих модемів ми з юрою новоставським — велике йому спасибі за моральну і технічну підтримку — успішно підключили до нетбука з linux mint 7 (а ще для тесту — до іншого, з xubuntu 9.04).

нам довелося трохи погуглити та поламати голови, перш ніж модем запустився... проте насправді, якщо знати «чарівну» послідовність дій — процес виявляється доволі простим. детально про це — в наступному дописі.

(далі буде)