автосервіс, наука на майбутнє

| автомобіль

осмислення процесу то на автосервісі, його вартості, а також деякі коментарі до попереднього допису навели на ось яку думку (просто занотовую собі на майбутнє).

як відбувається зазвичай плановий сервіс машинки? ти приїздиш (авто на ходу!), оформлюєш замовлення (планова схема, стандартний рахунок), залишаєш автівку (зазвичай на 2-5 годин) і свій номер телефону; в процесі роботи механік періодично телефонує, «радуючи» результатами діагностики і додаючи (за твоєю згодою) в рахунок додаткові роботи і запчастини за цінами станції; по готовності ти приїздиш, оплачуєш новий рахунок (який часто значно перевищує планову суму в рази) і забираєш автівку.

зайве, мабуть, зазначати, що станцію такий порядок більш ніж влаштовує: можете сперечатись, але я таки ризикну стверджувать, що головне джерело прибутку техстанції — не вартість робіт, а солідна накрутка на запчастинах. простий приклад: коли в мережі «метро» мастило mobil 1 (5w40) коштувало близько 275 грн (включно з пдв) — на офіційному сервісі opel його пропонували по 370 грн (тобто +35%); інші запчастини, без сумніву, мають приблизно таку ж, якщо не вищу (їх нема в «метро»!) маржу.

звідси маю план дій на наступне планове то: десь за 1 тис. км до сервісного пробігу з’явитися на сервісі й замовити діагностику ходової та двигуна (вартуватиме близько 120-150 грн) і перелік (з парт-номерами) усих частин, які треба міняти (включно з переліком стандартних замін згідно розпорядку планових то); перевірити реальні ринкові ціни на ці частини й матеріали, і за можливості щонайменшої економії — замовити й придбати заздалегідь; з визначеним пробігом — на сервіс вже зі своїми матеріалами (машина на ходу!), і окрім справді критичних випадків — відмовлятися від будь-яких замін «по ситуації»!

за досвідом двох попередніх планових то, коли я домовлявся зі знайомим механіком про запчастини з їхнього ж складу, але повз офіційну касу — економія складе якраз оті 30-35%.

а в кого який досвід спілкування з сервісом?