ненав’язлива українізація

| життя, кумедне, україна, українська мова

ага! до речі, вчергове дивлюся на смішну ілюстрацію диференційованого підходу до ціноутворення для українців та малоросів — і пригаладася ось така історія.

днями заїхав після роботи до тутешнього «сільпо» — а у відділі овочів та фруктів нещодавно поставили нові модні ваги з тактильними екранами, і тепер замість запам’ятовувати номер товару і тиснути відповідну кнопку, треба просто на екрані вибрати розділ товарів (овочі, горіхи тощо) і або дооооооовго шукати потрібне у величеееезному переліку — або ж просто набрати перші літери назви товару і отримати коротенький відфільтрований список. набрав «помідор» — отримав перелік всіх видів помідорів на полицях, вибивай собі наклейку з вагою/ціною. зручно.

так от. одна пара трішки затрималася перед вагами: спершу дивувалися, чому не знаходиться «ізюм» (бугагага!), потім згадали (молодці!), що українською воно якось інакше називається, і врешті-решт самостійно (без підглядувань і підказок!) згадали, що це «родзинки»!

звідси одразу кілька висновків:
  • українізація може бути коректною, ненав’язливою і м’якою, — але при цьому наполегливою!
  • Сільпо — молодці! тільки ще прапорці додайте на полички, як це зроблено в Billa.